Ви запаліть сьогодні свічку,
Хай на вікні до тла згорить.
Як у бурхливу темну річку
Наш спогад каменем летить.
Голодомор. Чорна сторінка
Там кожне слово смерть вела.
З віночка виривала стрічку,
Навколо шиї обвила.
Душила рід наш і морила,
Згасали люди день за днем,
Пустими хатами ходила,
Палила проклятим вогнем.
Минають дні. Біль не минає
Час не лікує ран таких.
Забути. Права в нас не має,
Той стогін й крізь роки не стих.
Горять свічки. Стікають воском,
А прабабуся крізь сльозу..
Онукам скаже: "Як же добре,
Що незабули про свічу".
Катерина Мартусь
Немає коментарів:
Дописати коментар